kdmp@kdmp.com.ua


Київ, бул. Лесі Українки 26, оф.425

+38(044) 222-61-38,
Проект Генерального плану розвитку Києва до 2025 р. (розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури)

    Останнім часом кияни жваво обговорюють майбутній розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури нашого міста, яка вже давно потребує і кількісних, і якісних змін на краще.
       Пропонуємо Вашій увазі деякі фрагменти з проекту, підготовленого нашими фахівцями до Генерального плану розвитку Києва до 2025 р.
     Наразі у столиці налічується 1630 км доріг, 150 мостів і шляхопроводів, 221 підземний пішохідний перехід. Протяжність магістральної вуличної мережі складає 624,8 км.
      За рівнем насиченості території дорожньо-транспортною мережею Київ істотно поступається більшості європейських столиць і великих світових міст. Щільність магістральної вулично-дорожньої мережі в Києві становить 2,13 км/км2 (у Москві – 4,4 км/км2, Лондоні – 9,3 км/км2, Парижі – 15,0 км/км2).
    Вочевидь, розвиток вулично-дорожньої мережі відстає від реальних потреб міста.

    Визначаються такі проблеми:
- низька щільність та перевантаженість вулично-дорожньої мережі;
- перевантаженість мостів через р. Дніпро, брак необхідних мостових переходів, істотні відмінності в транспортному забезпеченні між ліво- та правобережними частинами міста;
- нестача паркінгів та автостоянок, особливо в центральній частині міста;
- недостатньо розвинута кільцева структура автомобільних доріг навколо м. Києва.  

    Враховуючи зазначене, заходи з розвитку вулично-дорожньої мережі передбачають комплексно поєднати розвиток системи зовнішніх автодоріг і магістральної мережі міста, при цьому ураховані напрямки територіального розвитку Києва та мережі міжнародних транспортних коридорів. 
      На правобережжі передбачається подальший розвиток радіально-кільцевої структури, завершення правобережної частини міської кільцевої дороги. 
    На лівобережжі – створення нових широтних і меридіональних напрямків, реконструкція існуючих вулиць; продовження будівництва Київської міської кільцевої дороги на лівому березі; будівництво автодороги від а/д Київ-Чернігів до просп. Ватутіна в обхід м. Бровари, будівництво нової меридіональної магістралі Троєщина-Осокорки.

     Для підвищення пропускної спроможності наших вулиць передбачається:
- завершення будівництва Подільського мостового переходу та Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу з підходами до них, спорудження мосту на зовнішньому обході в районі Конча-Заспи, початок будівництва транспортного переходу на півночі від Оболоні, реконструкція мосту ім. Патона та одноколійного Петровського залізничного мосту для будівництва другої колії, повномірне включення Київського залізничного вузла в систему міського рейкового пасажирського транспорту;
- будівництво міської хордової автомагістралі від Великої Кільцевої дороги до Бориспільського шосе вздовж смуги залізничних колій.
      Першочерговими об’єктами будівництва і реконструкції вулично-дорожньої мережі є будівництво шляхопроводу через залізничні колії на продовженні вулиць Суздальської до вул. Волинської; будівництво автодороги Київ – Ірпінь; будівництво автомагістралі по просп. Григоренка; з'єднання вул. Довбуша з вул. Бутлерова – Червоногвардійською; будівництво Великої кільцевої дороги від вул. Богатирської до Оболонського проспекту; подовження Залізничного шосе вздовж залізниці до вул. Любченка з виходом на вул. Боженка. 
      Крім того, не обійтись і без будівництва багаторівневих розв’язок, створення автоматизованої системи керування дорожнім рухом та інше.

 
 

 


 

Дуже цікаво дізнатися про масштабні та амбітні плани по будівництву довгих транспортних тунелів.
В проекті Генерального плану м. Києва на період до 2025 р. передбачено будівництво 7 тунелів.
На першу чергу намічено:
Тунельний перехід через р. Дніпро від площі Перемоги до Броварського проспекту. Його будівництво зменшить навантаження на міст Метро та транзитний рух автотранспорту через центральну частину.
Тунель під Ботанічним садом НАН України від Наддніпрянського шосе до вул. Саперно-Слобідської. Він необхідний для будівництва правобережного автомобільного підходу до Залізнично-мостового переходу через р. Дніпро.
Тунель від вул. Фрунзе до вул. Чорновола - правобережний підхід до Подільського мостового переходу.
До 2025 р. намічено будівництво Північного та Південного тунельних переходів через р. Дніпро (для визначення типу транспортного переходу через р. Дніпро – естакадний перехід чи перехід в тунелі – необхідні більш детальні проробки). Це необхідно для подовження правобережного зовнішнього автомобільного кільця на лівий берег та розвитку лівобережного автомобільного обходу.
На перспективу (після 2025 р.) намічено:
Тунель від вул. Набережно-Лугова до вул. Богатирської, який пов'яже загальноміські автомагістралі та утворить безперервний меридіальний зв'язок.
Тунель від вул. Фрунзе до вул. Кіровоградської передбачений по трасі Малої кільцевої дороги.

  
        Передбачаються наступні напрямки комплексного розвитку транспортної системи та вулично-дорожньої мережі:
- оптимізація транспортної системи міста і зони його впливу, розроблення заходів з розвитку транспортної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі, внутрішнього міського та зовнішнього транспорту;
- удосконалення транспортної системи міста з метою скорочення витрат часу на перевезення пасажирів до місць праці до 30-45 хвилин;
- збільшення щільності та пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі за рахунок будівництва тунелів, мостових переходів, естакад, багаторівневих розв’язок, звільнення проїжджих частин від паркування автомобілів;
- будівництво підземних та наземних багатоярусних паркінгів в густонаселених районах міста та біля пересадочних вузлів на громадський пасажирський транспорт;
- пріоритетний розвиток міського пасажирського транспорту, розвиток швидкісного електричного пасажирського транс¬порту (метрополітену, швидкісного трамваю, монорейкового транспорту, міської залізниці);
- оптимізація кількості та технічного стану рухомого складу громадського транспорту;
- розвиток приміських транспортних сполучень з аеропортами та місцями розселення на приміських територіях;
- створення системи обхідних магістралей для транзитного транспорту з урахуванням потреб збалансованого розвитку приміської зони та м. Києва;
- запровадження автоматизованої системи організації та управління дорожнім рухом;
- створення при проектуванні, будівництві і реконструкції вулично-дорожньої мережі смуг для велосипедного руху, пішохідного руху, а також умов для пересування маломобільного населення.

        Пропонується формування єдиного транспортно-планувального каркасу міста і області, зокрема:
- органічне поєднання основних міських магістралей з зовнішніми автомобільними дорогами державного та обласного значення;
- завершення будівництва міської Великої кільцевої дороги та запровадження будівництва об’їзної Великої кільцевої автомобільної дороги м. Києва;
- створення системи дублерів основних виходів із Києва на найбільш завантажених напрямках, зокрема у сегменті між Житомирським та Одеським напрямками від селища Чайки до села Гатне Києво-Святошинського району;
- будівництво додаткових радіальних в’їздів до Києва, зокрема дублеру автодороги Київ-Чоп через Софіївсько-Борщагівську, Петрівську, Білогородську, Бобрицьку, Гореницьку, Личанську, Музачанську, Ясногородську, Мотиженську, Фастівську сільські ради з виходом через розв’язку в двох рівнях на автодорогу Київ-Чоп;
- залучення до системи міжнародних транспортних коридорів для підсилення містобудівного потенціалу Житомирського, Одеського, Вінницького, Харківського та Чернігівського магістральних напрямків з об’єднанням їх у єдину систему шляхом будівництва Великої об’їзної дороги Києва.


       Для зменшення потоку автомобільного транспорту до столиці передбачається створення шістьох транспортно-пересадочних вузлів з паркінгами (аналогічно міжнародній системі «park and drive»), у т.ч. двох (Калинівка-Скибін у Броварському районі, Гора – Бориспіль – у Бориспільському районі) – на лівобережжі, чотирьох (с. Мархалівка у Васильківському районі, район Теремки у Києві, Бузова у Києво-Святошинському районі, Микуличі (Бородянський район) – на правобережжі. 
Зв'язок транспортно-пересадочних вузлів з містом планується здійснювати швидкісним електротранспортом (електропоїзди, швидкісний трамвай, метрополітен).